Наш музей відкритий у 2002 році. Засновником музею є нинішній директор школи, вчитель історії,  Г.Й. Молнар. 

Музей має такі розділи: «Етнографічний», «Карпатська Україна», «І.Маргітич – народний єпископ», «Виноградівщина і Помаранчевареволюція»,  остання експозиція  «Наш край у роки Другої світової війни».

Перший  розділ «Етнографічний». В цьому відділі є такі експонати: зразки закарпатського одягу, народних  промислів та ремесел,  зразки  народної вишивки, ткацтва.

Другий розділ «Карпатська Україна» Цей розділ містить ряд тематичних стендів:

- «Велич і трагедія Карпатської України» В ньому вміщено  найважливіші дати Карпато-Української історії. Політична еліта Карпатської України: (А.Штефан – голова Сойму Карпатської України, Ю.Ревай - прем’єр-міністр Карпатської України, А.Волошин -  президент Карпатської України);



- Відкриття Сойму Карпатської України;

- Захисники Карпатської України;

- Гренджа-Донський – редактор волошинської газети;

- Будівничі Карпатської України (24 портрети – активних учасників подій Карпато-Українській історії).

Ми маємо також документальний фільм із фрагментами засідання Сойму Карпатської України, на якому було проголошено утворення держави Карпатської України.  В музеї є література, присвячена цим подіям, сценарії свят, конференцій і т.д.

Щороку ми організовуємо похід  на Красне поле. У музеї знаходяться рукописна ілюстрована книга, присвячена 70 річниці Карпатській Україні.

Третім важливим розділом нашого музею є  «І.Маргітич – народний   єпископ». Розділ «Іван Маргітич – народний єпископ» - це духовне джерело нашого музею.



Іван Маргітич – єпископ  греко-католицької церкви. Саме він першим  здійснював молебні на Красному полі тоді, коли про ці події  мало хто наважувався говорити взагалі.
У розділі вміщено стенди з фотоматеріалами:

- Слуга народу;

- Слава Україні – ми український народ;

- Ювілей І. Маргітича;

- «Богу служити ніколи не важко».

У музеї є аудіозаписи виступів І.Маргітича:

- рукописи виступів 14.03.2000р. з нагоди святкування 61-річниці Карпатської України на Красному полі.

- рукописи виступу з нагоди святкування 2000 років Різдва Христового 22.03. 2000р.

           Ще за життя Іван Маргітич став живою легендою і прикладом сповідування християнських чеснот, синівської любові до рідного краю, до України. Його життєве кредо – «Бог і Україна».

           Народився І.А. Маргітич 4 лютого 1921 року в с. Боржавське Виноградівського району в родині селянина-середняка. У сім’ї їх було семеро. Іван – найстарший. З самого дитинства, завдячуючи батькам, вчителям і книгам, Іван ріс і формувався як національно свідома особистість. П’ять класів народної школи закінчив у рідному селі. Він стає членом шкільної молодіжної організації «Пласт».  Потім 3 роки навчання у Севлюській горожанській школі, Хустська гімназія, де познайомився із о. Зореславом, відомим українським поетом. Навчання в Хустській гімназії співпало зі становленням Карпато-Української держави.

           У серпні 1946 року великим мучеником за християнську віру, владикою Теодором Ромжею, Іван Маргітич висвячений у сан священика.
           До лютого 1949р. служив у Рахові. 4 березня 1951 року арештований. Йому дали 25 років ув’язнення. 4 роки відбув у таборах під Омськом в умовах виснажливої рабської праці. Після багаторічних звернень батька до Верховного суду УРСР 6 вересня 1955 року І.Маргітич вийшов на волю. За роки незалежної української держави І.Маргітич намагався надолужити упущене. 

          Починаючи з 60 років ХХ ст., І.Маргітич – активний учасник дисидентського руху. З своїх 56 пастирських літ владика 5 провів у сибірській тюрмі, а 36 – у підпіллі  у рідному селі.
          10 вересня 1987 року єпископ Софрон Дмитерко здійснив обряд освячення Івана Маргітича на єпископа. 

          У 2000 році був делегатом ХV великого збору українських націоналістів у Києві.

          4 лютого 2001 року у новозбудованій церкві Іван Маргітич відзначив своє 80-ліття. Гостей було багато. Отримав Владика вітання від Леоніда Кучми.

          До речі, пан Ющенко з дружиною Катериною теж були за благословенням до Івана Маргітича.

         Помер на 83 році життя під час освячення престолу в с. Пилипець на Міжгірщині. Похований у с.Боржавське у церкві, яку сам збудував.

         Іван Маргітич – людина, гідна поваги і шани. До нього йшли за благословенням «великі мужі» держави.

         Найсучасніші події відображені в розділі «Виноградівщина і Помаранчева революція». В ньому зібрані матеріали про 17 днів, які змінили політичну ситуацію в Україні. Тут є вісті з майдану, агітаційні плакати, листівки, протоколи зборів на підтримку кандидатів на посаду майбутнього президента, помаранчева символіка і т.д.



П’ятий розділ нашого музею «Наш край у роки Другої світової війни». В цьому розділі вміщені матеріали про партизанів-підпільників Виноградівщини та воїнів-визволителів. Ведеться рукописна книга «Стежками бойової слави». Музей є центром виховної роботи в школі.

Учні школи взяли активну участь у Всеукраїнській історико-краєзнавчій акції «Шляхами подвигу і слави», присвяченій 65-річниці визволення України та Перемоги у Великій Вітчизняній війні.



Є в нашому музеї також писемні пам’ятки нашого краю: Євангеліє (вид.1860 р.), Читанка Августина Волошина  і т.д. (Коротка характеристика писемних пам’яток), а також виставка «Грошова одиниця Закарпаття» (демонстрація грошової одиниці).

В музеї зберігається літопис школи.






Засідання членів гуртка «Юні музеєзнавці»



Екскурсовод Свищо Жанна  під часпроведення екскурсії по розділу «Іван Маргітич – народний єпископ»



Екскурсовод Мочарник Євгенія під час проведення екскурсії



Екскурсовод Тимко Олександра під час проведення екскурсії



Екскурсовод Фурик Мирослава під часпроведення екскурсії


Керівник музею Молнар Г.Й. під час проведення екскурсії біля розділу «Велич і трагедія Карпатської України»

Більше фотографій музею можна побачити ТУТ !