Життя постійно змінюється, підштовхуючи до змін і школу. Її розвиток вимагає нових форм, нових ритмів, нових методів узгодження системи освіти з вимогами сучасного життя та потребами особистості. Школа отримала можливість самостійно обирати орієнтири і цільові установки власної діяльності. Змінились підходи й до організації та проведення педрад. На зміну традиційним приходять нові форми проведення таких заходів.

Саме слово “педрада” означає радитись. Але до такої педради, де вчителі дійсно радяться, а не просто засідають, де одержують професійне задоволення, бажання здійснити задумане, впевненість, а не навпаки, керівникам шкіл вдається прийти далеко не одразу.

Тому в нашій школі відбулося  засідання педагогічної ради , яке пройшло в  інтелектуальній кав’ярні  „Велика перерва”. Тема  засідання : „Ефективне використання нових педагогічних технологій з метою вироблення в учнів практичного та творчого застосування набутих знань”. Епіграфом є слова  Мінца „Учень, який напханий знанням, але не вміє їх застосовувати, нагадує фаршировану рибу, яка не вміє плавати”

  З метою небуденної, нетрадиційної роботи, зацікавлення педагогів у результаті їх праці, ознайомлення з новітніми методами та формами  роботи  директор школи Молнар Ганна Йосипівна  провела засідання педради, яке викликало інтерес  у педагогів, створило позитивний мікроклімат у колективі. Запрошуючи до інтелектуальної кав’ярні, директор зазначила: “До кав’ярні йдуть, щоб поспілкуватися, зустрітися з добрими знайомими, поговорити щиро, відверто. Тож я хочу, щоб наша зустріч мала саме такий характер, адже ми говоритимемо не про щось далеке, а, в основному, про урок, оскільки найбільше часу в навчально-виховному процесі відведено саме йому. Також гостями нашої кав’ярні є учні, оскільки вони є головними учасниками навчально-виховного процесу”

  Почалась педрада з використання інтерактивної технології  „Очікування”. Присутнім було роздано  невеликі аркуші липкого паперу, де слід було записати, чого саме ви очікуєте від педради. Кожен презентував  свої записи та прикріплював  на плакаті із

зображенням дерева. Для активної роботи учасників було поділено за групами (група – ШМО певного циклу) і запропоновано завдання  у вигляді  „мозкового штурму”, а саме, підібрати асоціацію до свого імені (1 група), до слів творчість та інтелект (2 група), скласти творчий портрет учителя (3 група). Групи активно почали працювати , викликавши пожвавлення в кабінеті.

  Короткою, але змістовною була доповідь заступника директора з НВР Гульпа Марії Михайлівни, яка ознайомила присутніх з методами сучасних педагогічних технологій, що використовуються вчителями нашої школи. Після того кожній групі було дано завдання підібрати методи, які використовуються або можна використати на основних етапах уроку. Учням запропонувала завдання у вигляді „Асоціативного куща” –           „Сучасний учитель. Який він?”.  Наступне  завдання для груп було розв’язання педагогічних ситуацій – метод „Педагогічна майстерність”.

Наступним питанням, яке розглядалося на педагогічній раді, було „Адаптація п’ятикласників до нових умов навчання” .  Заступник директора Гульпа М.М. зробила порівняльний аналіз навчальних досягнень учнів за підсумками річного оцінювання у 4 класі та семестрового у 5 класі, підкріплюючи їх  діаграмами та таблицями, спроектованими на мультимедійну дошку. Результати моніторингу навчальних досягнень учнів спонукали вчителів до роздумів та порівнянь, формування висновків.

  Підсумок  роботи засідання проведено за методом „Прес”, де кожен учасник на аркуші паперу намалював свою руку і на кожному пальці відповів на питання, що дають відповідь на очікувані результати.

Дві години засідання пройшли, як п’ять  хвилин. Вчителі одностайно погодились, що нова форма проведення педради принесла певні плоди: молоді педагоги змогли відточити свою майстерність у роботі  з  досвідченою аудиторією, досвідчені – поділились своїми надбаннями.

Готуючись до педради, вчителі ознайомились з великою кількістю методичної літератури. Усвідомлюючи, що найпершим правилом кожного педагога є вміння і бажання постійно вчитись, знайомитись з інтеракціями і втілювати їх у життя. Тоді цього ж ми зможемо навчити й учнів, запалити в них іскру бажання вчитися. Адже, як сказав Конфуцій: ‘’Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який потрібно запалити’’

ІНШІ ФОТОГРАФІЇ ЗНАХОДЯТЬСЯ У ФОТОГАЛЕРЕЇ